Сергій Гриневецький
Голова Одеської обласної державної адміністрації
Місце єврорегіонів у розбудові демократичної України
Як відомо, Одеська область з серпня 1998 року є учасником єврорегіону «Нижній Дунай», у складі якого також повіти Румунії та Молдови. Керівництво Одеської області розглядає поглиблення співпраці з цими регіонами як стратегічно важливий напрямок своєї діяльності. І створення єврорегіону «Нижній Дунай» покликане, перш за все, формувати спільну основу для пошуку механізмів поступового просування транскордонного співробітництва.
Унаслідок географічного розташування Одеської області центром тяжіння для неї є Дунайський простір. На сьогодні укладені угоди про співробітництво з Молдовою, Придністровським регіоном Республіки Молдова, румунськими прикордонними повітами Тулча, Галац, Ясси. Я не став би розглядати створення єврорегіону “Нижній Дунай” лише з точки зору подальшого розвитку міждержавних відносин між нашими країнами. Факт його утворення свідчить про те, що значення просторового розвитку нині чітко усвідомлюється як лідерами держав, так і керівництвом регіональної і місцевої влади в Україні, Молдові і Румунії. Слід закцентувати увагу на тому, що просування транскордонного співробітництва в регіоні Нижнього Дунаю у результаті має сприяти розв’язанню проблем територіального розвитку по обидва боки кордону, а також цілком є в контексті “Європейської Хартії для Дунайського простору”, проект якої був розроблений за рішенням Парламентської Асамблеї Ради Європи і обговорювався саме в Одесі під час восьмої конференції голів регіонів-членів Робочої Співдружності Придунайських Країн.
Торкнуся ще одного дуже важливого, на мій погляд, аспекту – зміни уявлень щодо ролі і місця прикордонних регіонів у соціально-економічному і політичному розвитку держави. Минуло зовсім не багато часу, тож ми можемо пригадати, що в радянський період прикордонні території розглядали лише як віддалену від центру периферію. В економічному сенсі вони були складовою єдиного народно-господарського комплексу держави, що функціонував на основі відомчо-галузевого принципу, який відкидав саме поняття територіального розвитку. А особливості прикордонного положення визначалися концепцією державного кордону СРСР. І, мабуть, у відповідь на запитання “що таке прикордонна зона?” дехто з мешканців міст Ізмаїл, Рені, Кілія, Вилкове пригадає, що до початку “перебудови” для в’їзду до цієї зони треба було пред’явити штамп прописки в паспорті, який посвідчував би факт проживання в прикордонному населеному пункті, або зареєстроване в органах внутрішніх справ запрошення для мешканців інших регіонів Радянського Союзу. І ще вони пригадають наряди прикордонників на вокзалах, які забезпечували дотримання відповідного режиму у прикордонній зоні, та контрольно-пропускні пункти на автошляхах.
Долаючи економічні труднощі, ми сьогодні не часто замислюємося над тим, що серед здобутків процесу розбудови демократичної України та перетворення її суспільства на громадянське – можливість вільно подорожувати по всій території країни та за її кордонами. А наведені спогади, приміром, сучасною молоддю будуть сприйнятні як якийсь жарт.
Створення єврорегіону “Нижній Дунай” є для нас дуже важливим і з огляду на багатонаціональний склад мешканців Одеського регіону, особливо його прикордонних районів. Серед них – і румуни, і молдавани. Останні, наприклад, складають 5,5 % населення Одещини і переважно мешкають на території Придунав’я. З іншого боку, чисельна українська громада проживає в прикордонних районах Молдови та Румунії. Тому підтримання та розвиток культурних зв’язків безсумнівно слід розглядати як ще один фактор зміцнення добросусідських відносин між нашими країнами. Я також упевнений, що створення умов для розвитку етнічних та культурних зв’язків сприятиме зникненню психологічного дискомфорту, що виник у мешканців прикордонних населених пунктів України і Молдови внаслідок дезінтеграції СРСР і встановлення кордонів нових держав.
І ще кілька слів на користь розвитку транскордонного співробітництва. Є речі, які не визнають державних кордонів. Приміром, не існує їх для екологічних проблем, наслідків техногенних катастроф і стихійних лих. Намагаються ігнорувати кордони також організована злочинність, нелегальна міграція. Тому спільний пошук шляхів розв’язання подібних проблем – це теж напрямки транскордонного співробітництва.
Участь областей України в створенні єврорегіонів є наочним свідченням процесу децентралізації державного управління в нашій країні, реальним проявом регіональної політики. На наш погляд, підвищення ролі регіонів може стати одним з важливих факторів поступової інтеграції нашої держави до європейської спільноти.
Одеська область однією з перших почала на практиці доводити доцільність і необхідність визначення регіональної політики в Україні. Нині нам уже не потрібно нікого переконувати, що членство Одеської області в Асамблеї Європейських Регіонів не є проявом сепаратистських тенденцій і не порушує цілісності держави, а, навпаки, є її внеском в процес інтеграції. Українці усвідомлюють себе європейською нацією. Тому ми маємо зробити все необхідне, щоб наша держава не розглядалася як “буферна зона” на східному кордоні Європейського Союзу, а поступово інтегрувалася до нього. І не остання роль тут належить міжрегіональному та транскордонному співробітництву.