9 листопада 1995 року, м. Страсбург
Держави-члени Ради Європи, які підписали цей Протокол до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями (далі “Рамкова конвенція”),
- підтверджуючи важливість транскордонного співробітництва між територіальними общинами або властями у прикордонних районах,
- сповнені рішучості вжити подальших заходів для забезпечення транскордонного співробітництва між територіальними общинами або властями,
- прагнучи полегшити і розвивати транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями, що знаходяться у прикордонних районах,
- визнаючи необхідність приведення Рамкової конвенції у відповідність до існуючої в Європі ситуації,
- вважаючи за доцільне доповнити Рамкову конвенцію з метою посилення транскордонного співробітництва між територіальними общинами або властями,
- зважаючи на Європейську хартію місцевого самоврядування,
- враховуючи Декларацію про транскордонне співробітництво в Європі, яку Комітет міністрів проголосив з нагоди 40-ї річниці Ради Європи і яка, крім іншого, закликає продовжувати вживання заходів для поступового усунення будь-яких перешкод - адміністративних, правових, політичних або психологічних, - що стримують розвиток транскордонних проектів,
погодились про такі додаткові положення:
Стаття 1
- Кожна Договірна Сторона визнає і поважає право територіальних общин або властей, що знаходяться під юрисдикцією і що згадуються у статтях 1 і 2 Рамкової конвенції, укладати угоди про транскордонне співробітництво з територіальними общинами або властями інших держав у рівноцінних сферах компетенції відповідно до процедур, передбачених в їхніх статутах, із дотриманням національного законодавства і якщо такі угоди не суперечать міжнародним зобов”язанням Сторони.
- Угода про транскордонне співробітництво спричиняє обов”язки тільки для територіальних общин або властей, які її уклали.
Стаття 2
Рішення спільно укладені в рамках угоди про транскордонне співробітництво, виконуються територіальними общинами або властями в межах їхньої національної правової системи із дотриманням їхнього національного законодавства. Виконані таким чином рішення розглядаються як такі, що мають таку саму юридичну силу і такі самі правові наслідки, що і заходи, здійснені цими общинами або властями за їхньою національною правовою системою.