У регіоні розташований унікальний фізико-географічний об’єкт: дельта Дунаю. Вона формується трьома основними рукавами: Кілія, Сулина і Сфинтул Георге. Загальна площа дельти Дунаю – 417 800 га, з яких 344 600 га (82%) знаходяться на території Румунії і частина, що залишалася – на території України. За територією дельта Дунаю займає друге місце в Європі (після дельти Волги).
Суднобудівна промисловість
Характерною ознакою для регіону є наявність розвинутої суднобудівної промисловості. В румунській частині єврорегіону розміщені три суднобудівні верфі (Галац, Бреїла, Тульча), що випускають якісну продукцію, яка користується попитом на внутрішньому і зовнішньому ринках. Крім того, добрі можливості для ведення бізнесу надаються і румунськими портами.
Вільні економічні зони
У румунській частині єврорегіону діють три вільні економічні зони (Галац, Бреїла, Сулина) з шести діючих у Румунії. Основна мета створення ВЕЗ – просування румунських товарів за кордон, залучення іноземного капіталу і нових технологій для більш ефективного використання існуючих ресурсів. Інвестори виявляють інтерес до умов, які надаються вільними зонами для ведення бізнесу.
Сільське господарство і виноробство
Сільське господарство залишається однією з найбільш важливих галузей народного господарства. Румунська частина єврорегіону володіє потенціалом для ведення сільського господарства, зокрема в повіті Бреїла розміщене найбільше в Румунії сільськогосподарське підприємство (Великий острів Бреїли, що має 70000 га земель).
На території єврорегіону розміщені декілька великих виноробних виробництв: у повіті Галац – Никорешт і в повіті Тульча – Никулицел.
Природні ресурси
Унікальними є сірчані джерела в Балта Албе, що отримали широку популярність завдяки своїм терапевтичним властивостям. З інших природних ресурсів відзначені будівельні матеріали (граніт, ліс).
Розвиток сільської частини
У румунській частині єврорегіону сільська частина представлена 140 комунами, в т. ч. і 453 селами. В сільській частині сконцентрована більша частина економічних ресурсів, в т. ч.: сировина для промислових підприємств, сільськогосподарські, лісозаготівельні, рибні, туристичні і бальнеологічні ресурси. Сільському господарству і рибальству належить 21.7% від ВВП румунської частини єврорегіону (дані за 1995 рік). Зона володіє людським (кваліфікованими трудовими ресурсами), і земельним (сільськогосподарськими землями, в т. ч. з підвищеною родючістю) потенціалом.
Для зони характерні специфічні кліматичні умови, в т. ч. і нерівномірний розподіл упродовж року опадів. Констатуються довгі засушливі періоди в літній період, у зв’язку з чим виникає необхідність у проведенні іригаційних робіт. З урахуванням фізико-географічних, демографічних, економічних і виробничих характеристик, показників інфраструктури, житла, наявності проблем соціально-екологічного характеру, сільського середовища румунської частини єврорегіону розподілена на кілька основних зон.
Як зони з обмеженими можливостями визначені: для зони Південної Молдови, в якій розміщений повіт Галац, характерні зсуви, підвищений ризик поводів і сейсмічна небезпека; обмежений доступ населення до централізованої системи питного водопостачання. Для більшості сільських населених пунктів даної зони до залізничної і автомобільної інфраструктур також ускладнений. Зареєстрований підвищений рівень дитячої смертності і низький рівень медичного обслуговування. В той же час в останні п’ять років побудовано дуже багато житла в сільській місцевості.
Дельта Дунаю є специфічною зоною в силу своїх фізико-географічних умов. Для даної зони характерні низька щільність населення, наявність дрібних населених пунктів (в яких проживають менше 2000 чол.). Тут зареєстровані ознаки демографічної кризи (загальне зменшення кількості населення). Промислова діяльність і приватний сектор в сільському господарстві представлені слабко, в результаті чого загальні показники рівня зайнятості населення також низькі. Для зони характерний високий лісовий і туристичний потенціал.
Міський розвиток
В румунській частині єврорегіону розміщені 4 муніципія і 9 міст. Як уже зазначалося, показник рівня урбанізації (співвідношення міських населених пунктів до загальної кількості населених пунктів) в зоні є найвищим, ніж в цілому по країні.
Промислове виробництво сконцентровано, в основному, в містах, торгівля і сфера послуг – як в містах, так і в сільській місцевості. В сільській місцевості є умови для розвитку агротуризму, виробництва і переробки сільгосппродуктів, виноматеріалів. У містах створені умови для подальшого розвитку різноманітних форм діяльності – туризму, розвитку МСП, інвестування портової діяльності і т.ін.
Зокрема, в повіті Галац створені умови для залучення інвестицій в будівництво, розширення інфраструктури, розвиток сільськогосподарського сектору і т.ін. Повіт Тульча потребує модернізації агропромислового сектору. Є потреба в інвестиціях для розвитку туристичної сфери в заповіднику Дельта Дунаю.
Аналіз на субрегіональному рівні
Слабкі зони характеризуються високими показниками безробіття і більшим рівнем населення, зайнятого в сільському господарстві. Окрім означених чинників, необхідно враховувати і міграцію в інші регіони в пошуку роботи, недостатньо розвинену інфраструктуру (повіт Тульча), низькі показники інвестицій на одного жителя.
Промисловість знаходиться в занепаді в зонах, де в період 1992-1998 рр. відбувалися процеси реорганізації, приватизації, зміни власності, ліквідації великих державних підприємств, в результаті чого була загублена велика кількість робочих місць (Бреїла, Тульча). У м. Галаці після реорганізації через відсутність державних субсидій, на металургійному комбінаті SIDEX Galati в 1999 році було скорочене 5000 робочих місць. Очікується, що в найближчому майбутньому ще 11 000 робітників і службовців SIDEX Galati втратять роботу, що в свою чергу, призведе до різкого збільшення рівня безробіття в даному регіоні.
Аналіз даних опитування
При проведенні структурного аналізу економічного стану румунської частини єврорегіону були враховані і дані опитування близько 60 економічних агентів, які становлять різноманітні сфери діяльності.
Економічні агенти, заповнюючи анкети, надавали дані по динаміці робочих місць, кількісним чинникам проведених операцій, трудовим, матеріальним і інвестиційним ресурсам і висловлювали своє бачення щодо подальших шляхів розвитку єврорегіону:
- Динаміка робочих місць
54.5% респондентів визнали, що кількість робочих місць за останні роки знизилася. 40% відзначили, що кількість робочих місць дуже знизилась за 1997, 1998, 1999 роки.
- Кількісні показники проведених операцій
90% респондентів відзначили, що кількісні показники операцій зросли. На думку 8% респондентів, кількісні показники операцій знизилися, а на думку 2% – ніяких змін не відбулося.
- Ринок
68% респондентів ведуть свою діяльність на національному ринку, 18% – на різноманітних ринках, в тому числі і міжнародних, 1% використовують і ринки регіонів єврорегіону “Нижній Дунай”.
- Трудові ресурси
60% респондентів не зазнають ускладнень при пошуку кваліфікованої робочої сили. 80% менеджерів відзначили, що інколи виникає необхідність у проведенні додаткової підготовки та прийняттю необхідних заходів, для адаптації до сучасних умов.
- Сировина
60% респондентів добувають самостійно сировини на внутрішньому ринку, 29% – за кордоном, і тільки 11% користуються системою ,,lohn”. Половина з респондентів, які добувають сировину за кордоном, вважають, що можна обходитися і місцевими можливостями.
- Туризм
70% економічних агентів вважають, що більша частина туристів (80%) – іноземні громадяни, і тільки 20% від загальної кількості туристів, що прибувають, є громадянами Румунії.
Аналіз даних опитування вказує на те, що основні зусилля єврорегіону повинні бути направлені на розвиток туристичної і сільськогосподарських сфер діяльності на базі місцевих ресурсів. При цьому відзначено, що “сильними сторонами” єврорегіону є наявність природних ресурсів і дельти Дунаю, а “слабкими сторонами” – відсутність фінансових засобів і недостатньо розвинена інфраструктура.
На думку основної частини респондентів, необхідно вжити заходів щодо залучення фінансових ресурсів у зону і проведення змін у законодавчій базі сторін.