Основні галузі і підприємства
Гірничодобувна промисловість:
- природний газ і нафта в повітах Бреїла і Галац видобувається автономними підприємствами, ряд з яких знаходяться на стадії реорганізації.
Металургійна промисловість:
Галацький металургійний комбінат SIDEX S. A. в 1998 році виробив 55.6% сталі, 55% сталепрокату і 90.4% листової сталі холодного прокату від загального обсягу, що випускається в цілому по країні. Продукція комбінату використовується як сировина на 60% румунських підприємствах і в 14 країнах, в т. ч.: Японії, Італії, Великобританії, Німеччині, Китаї. Комбінат є найбільшим підприємством Європи. Кількість працюючих – 30 000 чоловік.
Через проблеми фінансового характеру і з урахуванням положення на міжнародному ринку продуктів металургійної промисловості, а також військових дій в Югославії комбінат SIDEX S. A. проходить через інтенсивний процес реорганізації.
-TREMAG Тульча – виробник вогнетривкої цегли.
Суднобудівна промисловість:
Суднобудівна промисловість в регіоні представлена 4 суднобудівними верфями в мм. Галац, Бреїлі і Тульчі, вантажними і риболовецькими суднами, судноремонтною базою.
Продукція суднобудівної промисловості користується попитом на міжнародному ринку.
Хімічна промисловість:
Представлена в повіті Бреїла підприємством по виробництву синтетичного волокна S. C. DUNACOR S. A. Braila.
Лісопереробна промисловість:
Створені ряд МСП, які працюють в даній галузі, в т. ч. в повітах Галац і Бреїла;
Переробка лісоматеріалів в сировину для виготовлення целюлози і паперу (CELHART DONARIS S. A. Braila).
Текстильна і трикотажна промисловість:
- у повітах Галац і Бреїлі представлена підприємствами по переробці вовни, бавовни і коноплі;
- трикотажні підприємства в Бреїлі (BRAICONF S. A.), Тульчі (ARUBIUM Macin), Галаці (COZAMIN). Декілька підприємств з приватним і спільним капіталом (Mistral Confezioni S. R. L., Valmet S. R. L., Neo S. R. L), що виробляють трикотажну продукцію, зокрема сорочки, яка користується попитом як на внутрішньому так і на міжнародному ринках.
Харчова і переробна промисловість:
- значне місце в регіоні займають підприємства різноманітних галузей харчової промисловості (переробка сільськогосподарської продукції, консервні комбінати та ін.);
- виноградники займають значні території (31.4% від всіх площ країни).
Торгівля
У 1997 році було зареєстровано 31038 підприємств, що займались комерційною діяльністю, на 29768 з яких було зайнято до 9 працюючих.
Характерною рисою для регіону є розвиток в останні роки т. з. “човникової торгівлі”, в ході якої реалізується товар турецького і китайського виробництва сумнівної якості.
Інвестиції:
У румунській частині єврорегіону діють три вільні економічні зони (Бреїла, Галац і Сулина).
Зазначені ВЕЗ надають іноземним і румунським інвесторам ряд вигідних послуг, у т. ч.:
- оренду на вигідних умовах будинків і територій;
- термінали для нафтопродуктів, зерна, продуктів хімічної промисловості;
- транспортну інфраструктуру і транспортні засоби;
- можливість проведення виробничої, комерційної, банківської та іншої діяльності;
- можливість участі в міжнародних проектах.
На території румунської частини єврорегіону, найменший інтерес для іноземних інвесторів представляє повіт Тульча.
Туризм
Завдяки чудовому ландшафту, багатим традиціям і гостинності місцевих жителів регіон має високий туристичний потенціал. Тут знаходиться близько 5.6% від всіх туристичних установ країни (лікувальні, оздоровлювальні, туристичні установи в дельті Дунаю, в лісній місцевості та ін.).
Екологічний туризм
Дельта Дунаю є унікальною зоною, яка становить великий науковий інтерес і має великий туристичний потенціал. Дельта Дунаю проголошена природним заповідником і надає туристам, у рамках спеціальних програм і з урахуванням проблем, пов’язаних з охороною природи, спеціальні послуги (мисливство, рибальство, орнітологічну діяльність та ін.).
Основними населеними пунктами в заповіднику є Сулина, Сф. Георгія, 23 миля, Малюк, Мурігіол.
Туристичну базу складають 17 готелів, 6 мотелів, 16 віл, 3 інших бази відпочинку. Крім того, є і кілька плавучих готелів, які дають можливість туристам здійснювати подорожі по каналам і озерам Дельти Дунаю. З туристичних фірм, що надають туристам послуги міжнародного стандарту, відзначені ATBAD і EUROPOLIS.
Стратегію подальшого розвитку туризму в регіоні, зокрема в Дельті Дунаю, необхідно розробляти з урахуванням природоохоронних заходів, що проводяться в зоні.
Бальнеологічний туризм
В Лакул Серат розміщений відомий лікувальними грязями і кваліфікованим персоналом бальнеологічний курорт.
Сільський туризм
Єврорегіон має певні можливості для розвитку агротуризму. Стратегія його розвитку передбачає розширення в сільській місцевості мережі кемпінгів, туристичних привалів та ін. З наданням нових форм послуг (відвідання сільського ресторану з традиційною кухнею, майстерну народного ремісника та ін.).
Культурний туризм
У регіоні розміщені залишки гетських, давньоримських, давньогрецьких і візантійських фортець, пам’ятники зведені на честь римських імператорів (Трояна і Веспаніана) а також церкви і монастирі, у т. ч.:
- залишки давньоримських фортець в Ісакча (2-3 сторіччя н. е.);
- залишки гето-дакських фортець в Арубіум;
- давньоримські украплення в м. Бабадаг і Топрикийо (3-4 сторіччя н. е);
- гетські некрополі (4 сторіччя до н. е.);
- монастир “Cocos” (з. Никулицел), що має багату колекцію ікон (4-6 сторіччя н. е.);
- мечеть Ali-Gaza-Pasa та ін., “будинок Панагія” (м. Бабадаг, 17 сторіччя) з виставкою предметів східного мистецтва і ін.
Iнфраструктура
Територію регіону перетинає ряд важливих транспортних артерій.
Основні автомобільні і залізничні транспортні артерії йдуть у напрямку Бухарест – Бреїла – Галац і Бухарест – Бузеу – Фокшань.
Розвитку водних шляхів сполучення сприяє проходження ріки Дунай і близькість Чорного Моря.
Румунські порти на Дунаю поділяються на дві категорії: річково-морські (Галац і Бреїла) і річкові (Тульча).
По Дунаю до порту Бреїла можуть проходити судна з осадкою до 7 метрів.
У цілому основними показниками рівня розвитку інфраструктури є: щільність на 1000 кв. км., відсоток доріг, що модернізувалися, і житлова площа на одну людину.
Щільність інфраструктури в регіоні (дані станом на 1997 рік)
Відсоток модернізованих доріг складає в повіті Тульча – 26%, всього на рівні регіону – 20% (на загальнонаціональному рівні – 24%).
Довжина залізничних колій на кінець 1997 р. складала 502 км., з яких 234 електрифіковані.
Найбільш значущим залізничним вузлом є Бербош, який забезпечує транзит у напрямку Бухаресту, Молдови і Добруджи.
Через румунську частину єврорегіону проходить залізнична магістраль Бухарест-Галац (через Урзичень-Феурей-Бреїла).
Довжина шосейних доріг – 3770 км., з яких модернізованих – 812.
Через регіон проходить ряд шосейних доріг європейського значення (E60 Гамбург – Орадеа – Констанца і E85 в Республіку Молдова).
У регіоні діє один аеропорт в м. Тульча.
В усіх повітах є пункти переходу через державний кордон, один з яких міжнародний (Джурджулешти).
Навколишнє середовище
Єврорегіон стикається з рядом проблем у сфері охорони довкілля.
У дельті Дунаю загальне забруднення завдало величезних збитків біосферним ресурсам. Прибережна зона Чорного моря також потребує великих фінансових витрат для попередження забруднення і ерозії пляжів.
Також є необхідність у проведенні робіт по зміцненню берегової лінії ріки Дунай, бо в період повеней затоплюються великі території.
Промислові відходи великих підприємств, хімічні добрива і пестициди, що застосовуються в сільському господарстві, також завдали величезних збитків довкіллю, в т. ч. природним озерам і джерелам, у результаті чого ряд джерел втратили свої лікувальні властивості.
Нині дельта Дунаю і Малий Острів Бреїла проголошені природними заповідниками і знаходяться під охороною закону.
Для румунської частини єврорегіону з давніх часів, в силу природних і рельєфних умов (рівнина, проходження ріки Дунай, близькість Чорного моря), були характерними заняття, в основному, сільським господарством і торгівлею. Зазначені діяльності не виявляла істотного впливу на довкілля. Основні збитки йому і здоров’ю населення були завдані відходами промислової діяльності. В зоні діяли і продовжують працювати промислові підприємства, що є основними забруднювачами довкілля, з яких особливо відзначені металургійний комбінат м. Галац і паперово-целюлозний комбінат у м. Бреїла.
Міські населені пункти мають проблеми з утилізацією побутових відходів.
Для недопущення подальшого забруднення навколишнього середовища слід вжити ряд заходів, спрямованих на відновлення природної рівноваги, застосування нових технологій для скорочення викидів промислових підприємств, проведення робіт з озеленення.
Розвиток сільської частини
У румунській частині єврорегіону сільська місцевість представлена 140 комунами, в т. ч. 453 селами. В сільській частині сконцентрована більша частина економічних ресурсів, в т. ч.: сировина для промислових підприємств, сільськогосподарські, лісозаготівельні, рибні, туристичні і бальнеологічні ресурси.
Сільському господарству і рибальству належить 21.7% від ВВП румунської частини єврорегіону (дані за 1995 рік).
Зона володіє людським (кваліфікованими трудовими ресурсами), і земельним (сільськогосподарськими землями, в т. ч. з підвищеною родючістю) потенціалом.
Для зони характерні специфічні кліматичні умови, в т. ч. і нерівномірний розподіл упродовж року опадів. Відзначаються довгі засушливі періоди в літній час, в зв’язку з цим виникає необхідність у проведенні іригаційних робіт.
Зміни, які відбулись в останній час у суспільстві, торкнулись і сільської частини зони: відбулася зміна економічних зв’язків, змінилася система цінностей, поведінка сільських жителів, життєві основи сільської общини.
З урахуванням фізико-географічних, демографічних, економічних і виробничих характеристик, показників інфраструктури, житла, наявності проблем соціально-екологічного характеру, сільське середовище румунської частини єврорегіону розділено на дві основні категорії:
- зони із сприятливими чинниками розвитку;
- зони з обмеженими можливостями для розвитку.
До першої зони віднесено область східної Добруджи, до другої – Дельта Дунаю, центральна Добруджа, рівнини Берегана і південної Молдови.
У східній Добруджі відзначаються слабкі опади. Демографічний аспект характеризується наявністю великих і невеликих сільських населених пунктів, великою щільністю сільського населення. Зареєстровано також і деяке підвищення чисельності населення. Економічний аспект характеризується наявністю туристичного потенціалу, переважанням приватного сектора в сільському господарстві, сільськогосподарських орних земель, наявністю кваліфікованих трудових ресурсів. Екологічний аспект характеризується забрудненою атмосферою (результат діяльності нафтохімічних підприємств). Констатується також забруднення пляжів (результат очищення суднових резервуарів у безпосередній близькості від берега) і грунтів (результат застосування в сільському господарстві хімічних добрив і пестицидів).
В останні роки в даній зоні було збудовано багато житла.
Для зони Молдови, де розміщено повіт Галац, характерні зсуви, підвищений ризик поводів і сейсмічної небезпеки, обмежений доступ населення до централізованої системи питного водопостачання. Для більшості сільських населених пунктів даної зони доступ до залізничних і автомобільних інфраструктур – ускладнений. Зареєстровано підвищений рівень дитячої смертності і низький рівень медичного обслуговування.
Дельта Дунаю є специфічною зоною в силу своїх фізико-географічних умов.
Для даної зони характерні низька щільність населення, наявність дрібних населених пунктів (менше ніж 2000 чол.). У зоні відзначено ознаки демографічної кризи (загальне зменшення кількості жителів).
Промислова діяльність і приватний сектор у сільському господарстві представлені слабо, в результаті чого загальні показники рівня зайнятості населення також низькі. Як позитивні моменти можна відзначити лісозаготівельний і туристичний потенціал.
Для центральної Добруджи характерний знижений рівень опадів. Щільність населення невелика. Переважають села, де з кожним роком чисельність населення знижується.
Зона рівнин Берегана, на якій розміщений повіт Бреїла, за своїми фізико-географічними показниками, характеризується підвищеною сейсмічною небезпекою, пониженим рівнем опадів, слабким лісозаготівельним потенціалом. З точки зору демографічних показників зареєстрована тенденція “старіння” населення і загальне зниження його чисельності. Промислова і туристична діяльність представлена в зоні слабко. Позитивним моментом можна вважати те, що більша частина сільськогосподарських земель представлена ріллею. В зоні зареєстровано підвищене забруднення грунтових і підгрунтових вод. У деяких місцях грунт дуже забруднений. Чистота повітря відповідає нормам, але, в то й же час, відзначена відсутність лісних масивів.
Стисла характеристика сучасного стану інституційної бази
для сприяння економічному розвитку румунської частині єврорегіону
- Створені і діють як інститути підтримки румунської економіки Торгово-промислові палати (у відповідності з законом № 139/1990 і з використанням місцевих ресурсів). В усіх повітах, що входять до єврорегіону, створені Торгово-промислові палати, які є і членами єдиної системи палат Румунії.
- Для розвитку сектору малих і середніх підприємств (за участю міжнародних фінансових програм) в усіх повітах-членах єврорегіону “Нижній Дунай” створені Консультаційні центри і т.з. “бізнес-інкубатори”.
- Центри розвитку малих і середніх підприємств (МСП), що підтримуються міжнародними програмами PHARE, діють як самостійні, неурядові й неприбуткові підприємства в повітах Галац, Бреїла і Тульча і надають такі послуги:
1. Консультації починаючим бізнесменам.
2. Консультації при розробці ділових і маркетингових планів.
3. Надають інформації і консультації з питань отримання кредитів та про різноманітні форми фінансування.
4. Організують і проводять семінари і конференції з проблем, які стосуються діяльності МСП різних областей.
5. Надають інформацію у різних галузях ділового ринку в Румунії і т. ін.
- Створені три вільні економічні зони в мм. Галац, Бреїла та Суліна, які надають румунським та іноземним інвесторам такі можливості:
1. Оренда і віддання на концесію площ і будинків.
2. Нафтові, зернові, хімічні і транспортні термінали.
3. Можливості для ведення промислової, комерційної, фінансової і біржової діяльностей;
4. Можливості для організації і проведення міжнародних проектів.