Аналіз показників загального стану справ у повітах Румунії - членах єврорегіону “Нижній Дунай” - вказує на те, що вони відповідають середнім національним показникам. В той же час для румунської частини єврорегіону характерна велика відмінність між міськими і сільськими зонами. Основна економічна діяльність сконцентрована на “полюсі” Бреїла - Галац. Недостатньо розвинені зв’язки між Добруджею та іншою частиною країни, проблеми екологічного характеру є “слабкими” місцями румунської частини єврорегіону. Відзначені також і великі відмінності стосовно рівня використання трудових ресурсів у достатньо економічно розвинених повітах Бреїла і Галац і недостатньо розвиненою зоною повіту Тульча.
Головні довгострокові завдання стратегії регіонального розвитку
Основна мета: створення сприятливих умов для розвитку і засвоєння потенціалу регіону, вирівнювання існуючих відмінностей в соціально-економічному положенні різноманітних зон.
Мета:
- Розвиток малих і середніх підприємств (МСП);
- Розвиток регіональної інфраструктури;
- Використання туристичного потенціалу регіону;
- Зменшення існуючих відмінностей між рівнями життя в місті та селі;
- Розвиток гуманітарних ресурсів;
- Захист навколишнього середовища.
Законодавча база
У відповідності зі ст. 134 пар. 1 Конституції Румунії, в ринкових умовах роль держави полягає в тому, щоб виявляти підтримку і створювати умови для вільної ініціативи в економічній діяльності. Економічна діяльність проводиться економічними агентами, що користуються повною автономією.
Стаття 134 пар. 2 Конституції визначає випадки, коли держава може втручатися в діяльність економічних агентів як на рівні уряду, так і іншими засобами. Вільна ініціатива в економічній діяльності визначена як єдність наступних визначень:
- вільна торгівля, основана на рівних шансах для всіх економічних агентів;
- захист інтересів країни;
- заохочення наукової діяльності;
- захист навколишнього середовища;
- підвищення рівня життя.
Відновлення комерційних асоціацій, як основних економічних агентів, відбувалося в період коли законодавча база із зазначених питань була відсутня. Перший закон, що регламентував діяльність комерційних асоціації, вийшов в 1990 році (закон 31/1990). В цьому ж році був прийнятий закон про Комерційний Регістр (закон 26/1990), що зобов’язує реєстрацію всіх економічних агентів в державному регістрі.
Основні принципи політики Румунії стосовно залучення в країну інвестицій передбачені постановою уряду 31/1997. В даній постанові викладені визначення термінів “іноземний інвестор”, “іноземні інвестиції в Румунії”, визначені основні права і гарантії, пільги, податки і т. ін.
У галузі використання трудових ресурсів і соціального захисту парламентом Румунії були прийняті наступні закони:
- Закон 1/7 від січня 1991 року про соціальний захист і перекваліфікації безробітних;
- Закон 14/8 від лютого 1991 про заробітну плату;
- Закон 15/11 від лютого 1991, який регламентує трудові конфлікти;
- Закон 31/22 від березня 1991 встановлює тривалість робочого дня менше восьми годин для робітників, які працюють на важких та шкідливих умовах праці;
- Закон 6/5 від лютого 1992 регламентує надання відпусток;
- Закони 13/16 від жовтня 1996 і 143/24 від липня 1997 передбачають укладення трудових контрактів;
- Закон 54/1 від серпня 1991 визначає компетенції і роль профспілок;
- Закон 137/30 від грудня 1995, об’єктом якого виступає захист довкілля і режим, що зумовлює основний захист природних ресурсів і консервації біорізновидності навколишнього середовища;
- Діяльність товарних фірм регламентується законом 52/1994, який визначає основні принципи їхнього створення і діяльності;
- Постанова уряду 24/1993, затверджена законом 83/1994, регламентує діяльність інвестиційних фондів;
- Закон 33/1991 регламентує діяльність інститутів з банківської і фінансової сфер;
- Закон 84/1992 передбачає основні вимоги до статутів вільних економічних зон