Особливості, характерні для румунської сторони єврорегіну “Нижній Дунай” Дельта Дунаю

У регіоні розташований унікальний фізико-географічний об’єкт: дельта Дунаю. Вона формується трьома основними рукавами: Кілія, Сулина і Сфинтул Георге. Загальна площа дельти Дунаю – 417 800 га, з яких 344 600 га (82%) знаходяться на території Румунії і частина, що залишалася – на території України. За територією дельта Дунаю займає друге місце в Європі (після дельти Волги). Читати повнісю »

, , , ,

Коментарів немає


Взаємозв’язок техногенно-екологічної безпеки і економічно-соціального регіону

Інтегральний аналіз форм і механізмів побудови регіональної економічної політики у Європі [8] принципово відокремлює від усіх інших концепції, “орієнтовані на довкілля”, де “намагаються точніше визначити зміст регіонального розвитку, знайти баланс у спів­відношеннях з природою”, де “важелями є облік та формування регіональних кругообігів речо­вин, збільшення витрат на охорону довкілля, створення “екологічно чистих регіонів”. Читати повнісю »

, , , , , ,

Коментарів немає


Зерновидна структура сучасної Європи

Якщо уявити контури кордонів Європи, то вони дуже схожі на структуру мікрошліфа металевого виробу, який неодноразово піддавався механічним та термічним впливам. У такому виробі окремі зерна та субзерна металу (європейські країни та їх адміністративно-територіальні одиниці) вже не раз зазнавали значних деформацій, укрупнень і подрібнень, перерізання кордонів м’яких структурних складових більш твердими включеннями і т. ін. Ці зерна “пам’ятають” попередні кордони між ними, хоча на поверхні шліфу тих колишніх кордонів не видно, і для їхнього віднайдення потрібні спеціальні методи аналізу.

Наведена аналогія є достатньо глибокою, оскільки грунтується безпосередньо на тер­модинамічних закономірностях, які є найбільш загальними у сьогоднішньому розумінні будови світу. Продовжуючи цю аналогію, слід зазначити, що зміни зовнішніх умов (температури, тиску, дифузійних процесів) у такому “багатопотерпілому металевому сплаві”, якому можна уподобити сьогоднішню Європу, об’єктивно стимулюють подальшу перебудову структури окремих зерен і кордонів між ними. Одним із механізмів забезпечення стабільності окремого зерна, яке знаходиться в досить нерівнозначних умовах, є відповідне удосконалення його внутрішньої субструктури (подібними до чого є зміни адміністративно-територіального устрою у Польщі та Молдові). Читати повнісю »

, , , ,

Коментарів немає


Перспективи та особливості транскордонного співробітництва в єврорегіонах на заході України

Створення українсько-румунсько-молдовського єврорегіону “Верхній Прут” за рі­шеннями Президентів України, Румунії та Молдови в Ізмаїлі (1997 р.), Кишиневі (1998 р.), Чернівцях (1999 р.) та за підтримки ЄС вивело на якісно новий рівень одразу кілька важливих процесів. По-перше, вздовж західного кордону України з країнами Центрально-Східної Європи завершилося формування системи спільних транскордонних структур, що складається з чотирьох єврорегіонів: “Буг”, “Карпатський”, “Верхній Прут” та  “Нижній Дунай”. По-друге, змінився підхід до внутрішньої самоорганізації цих утворень ¾ від обгово­рення спільних проблем та подальших відокремлених спроб їх самостійного розв’язання кожним з учасників до утворення постійних Робочих Комісій та експертних груп, орієнтовані на спільну реалізацію транскордонних проектів. Читати повнісю »

, , , , ,

Коментарів немає


Частина 8: ЄВРОРЕГІОН “НИЖНІЙ ДУНАЙ”

Читати повнісю »

Коментарів немає


Частина 7: Транскордонне співробітництво як крок до визначення концепції регіональної політики

Читати повнісю »

Коментарів немає


Частина 6: Місце єврорегіонів у розбудові демократичної України

Читати повнісю »

Коментарів немає


Частина 5

Читати повнісю »

Коментарів немає


Частина 4

Читати повнісю »

Коментарів немає


Частина 3

Читати повнісю »

Коментарів немає



SetPageWidth