Якщо уявити контури кордонів Європи, то вони дуже схожі на структуру мікрошліфа металевого виробу, який неодноразово піддавався механічним та термічним впливам. У такому виробі окремі зерна та субзерна металу (європейські країни та їх адміністративно-територіальні одиниці) вже не раз зазнавали значних деформацій, укрупнень і подрібнень, перерізання кордонів м’яких структурних складових більш твердими включеннями і т. ін. Ці зерна “пам’ятають” попередні кордони між ними, хоча на поверхні шліфу тих колишніх кордонів не видно, і для їхнього віднайдення потрібні спеціальні методи аналізу.

Наведена аналогія є достатньо глибокою, оскільки грунтується безпосередньо на тер­модинамічних закономірностях, які є найбільш загальними у сьогоднішньому розумінні будови світу. Продовжуючи цю аналогію, слід зазначити, що зміни зовнішніх умов (температури, тиску, дифузійних процесів) у такому “багатопотерпілому металевому сплаві”, якому можна уподобити сьогоднішню Європу, об’єктивно стимулюють подальшу перебудову структури окремих зерен і кордонів між ними. Одним із механізмів забезпечення стабільності окремого зерна, яке знаходиться в досить нерівнозначних умовах, є відповідне удосконалення його внутрішньої субструктури (подібними до чого є зміни адміністративно-територіального устрою у Польщі та Молдові). Read the rest of this entry »